Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бабанов І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Бабанов І. Г. Способи та апарати для електроконтактної обробки харчової сировини [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, В. М. Михайлов, І. В. Бабкіна, А. О. Шевченко, С. В. Михайлова // Харчова промисловість. - 2016. - № 20. - С. 146-152 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khp_2016_20_23
| 2. |
Доломакін Ю. Ю. Тривалість основних етапів приготування рідкої опари, визначена непрямим методом [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Доломакін, І. Г. Бабанов, І. В. Житнецький // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2016. - Вип. 1. - С. 201-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2016_1_20
| 3. |
Бабанов І. Г. Модель кінетики тепломасопереносу в процесі НВЧ-обробки харчової сировини [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, В. О. Потапов, С. В. Прасол, А. О. Шевченко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2017. - Т. 23, № 5(1). - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_5(1)__12 Процеси мікрохвильової (НВЧ) обробки харчової сировини достатньо складні для теоретичного моделювання, оскільки, з точки зору термодинаміки необоротних процесів, це ряд пов'язаних явищ переносу маси, енергії, імпульсу в умовах неоднорідності та нелінійності гетерогенного середовища. Відсутність системного підходу при отриманні моделей часто призводить до грубих помилок і, як наслідок, поганої адекватності з експериментом. Зазвичай, роблять припущення, що основний масоперенос здійснюється не концентраційною дифузією вологи, а впливом термодифузії, і фільтраційним перенесенням можна знехтувати. Запропоновано кінетичну модель тепломасообмінних процесів при впливі НВЧ-поля на харчову сировину, яка враховує фільтраційний масопереніс під дією градієнта тиску, що виникає в обсязі тіла. Одержано рівняння, що описують кінетику вмісту вологи, тиску і температури у процесі впливу НВЧ-поля на продукт. Модель кінетики тепломасопереносу в процесі НВЧ-обробки дає змогу розраховувати зміну вмісту вологи, тиску і температури продукту. Це забезпечує проведення ефективного аналізу технологічних процесів із застосуванням електромагнітних полів з метою пошуку раціональних технологічних режимів і вдосконалення розрахунку обладнання.
| 4. |
Бабанов І. Г. Дослідження з метою вдосконалення камери для теплового оброблення ковбасних виробів [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, О. І. Бабанова, С. Д. Беседа, А. О. Шевченко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2017. - Т. 23, № 5(2). - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_5(2)__7 Наведено результати експериментальних досліджень полів швидкості і температури в термокамері з пульсуючою подачею теплоносія для оброблення ковбасних виробів. На основі аналізу одержаних даних встановлено найбільш ефективну форму подачі димоповітряної суміші. Показано перспективність локального підходу для розробки заходів щодо підвищення ефективності технологічного процесу. Відомо, що використовувана в камері теплового оброблення ковбасних виробів робоча суміш являє собою гетерогенну бінарну систему. Процеси теплообміну супроводжуються конденсацією пари з вологого повітря на поверхні виробів або випаровуванням рідини. Однак наявність потоку робочої суміші впливає на характер протікання суміші в граничному шарі та інтенсивність процесів тепло- і масопереносу таким чином, що превалюючим є конвективний теплообмін для даного типу течії.
| 5. |
Бабанов І. Г. Перспективи способу жарення кулінарних виробів з електроконтактним тепловим впливом [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, В. М. Михайлов, А. О. Шевченко, С. В. Михайлова // Харчова промисловість. - 2018. - № 23. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khp_2018_23_11 Описано переваги комбінованого способу жарення кулінарних виробів із застосуванням електроконтактного нагрівання у комбінованому режимі з поверхневим та інфрачервоним нагріванням. Наведено результати експериментальних досліджень способу. Обгрунтовано перспективність способу, що полягає у багатьох перевагах, а також різноманітності можливих варіантів здійснення відповідних процесів залежно від виду продукції та потрібного ефекту.
| 6. |
Бабанов І. Г. Використання електроконтактного нагрівання в процесах та апаратах харчової промисловості [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, О. І. Бабанова, В. М. Михайлов, І. В. Бабкіна, А. О. Шевченко // Харчова промисловість. - 2018. - № 24. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khp_2018_24_13 Наведено аналіз використання електроконтактного нагрівання (ЕКН) в процесах і апаратах харчової промисловості. Виконано тепловий розрахунок, результати якого підтверджують ефективність використання ЕКН в комбінованих теплових процесах, що використовуються при виробництві смаженої і запеченої кулінарної продукції. Представлено результати дослідження вибору раціональних параметрів електричного струму - напруги та частоти.
| 7. |
Михайлов В. М. Дослідження електричних показників і кінетики температури під час електроконтактної обробки напівфабрикатів [Електронний ресурс] / В. М. Михайлов, А. О. Шевченко, І. В. Бабкіна, С. В. Прасол, І. Г. Бабанов // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2018. - Вип. 1. - С. 179-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2018_1_16
| 8. |
Михайлов В. М. Дослідження процесу виробництва вершкового масла з метою вдосконалення масловиготівників періодичної дії [Електронний ресурс] / В. М. Михайлов, А. О. Шевченко, І. Г. Бабанов, О. І. Бабанова // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. - 2019. - Вип. 1. - С. 124-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pt_2019_1_14
| 9. |
Бабанов І. Г. Розроблення технологічного процесу виробництва м’ясних січених напівфабрикатів за умов ІЧ-нагрівання в газовому середовищі [Електронний ресурс] / І. Г. Бабанов, О. І. Бабанова, В. М. Михайлов, І. В. Бабкіна, А. О. Шевченко, С. В. Прасол // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 6. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_6_8 Описано технологічний процес виробництва м'ясних січених напівфабрикатів за умов ІЧ-нагрівання в газовому середовищі (двоокис вуглецю). Досліджено зразки котлетного м'ясного фаршу, паніровані напівфабрикати та жарені м'ясні вироби. Як контрольні зразки використано котлетні м'ясні, фарші, напівфабрикати та готові вироби, приготовлені за традиційною технологією. Запропонований спосіб передбачає розміщення в теплоізольованому герметичному об'ємі джерела ІЧ-нагрівання з імпульсним енергопідведенням. ІЧ-джерело генерує основну частку енергії в інтервалі довжин хвиль 2,2 - 3,0 мкм. Надмірний тиск двоокису вуглецю знаходиться в межах 10 - 30 кПа. Досліджено показники якості виробів при їх виробництві. Встановлено, що дослідний котлетний фарш, на відміну від контрольного, має більш ніжну консистенцію. Так, показник пенетрації збільшується на 16,2 - 23,9 % залежно від часу пенетрації, при цьому максимальна швидкість пенетрації збільшується на 21,1 %, а середня - на 16,3 %. За таких показників полегшується процес формування виробів і забезпечується утримання ними заданої форми. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються під час жарення, забезпечують суттєве зниження показника пенетрації внутрішніх шарів виробів - у 2,7 - 3,2 разу. Отримано результати дослідження мікробіологічних показників якості. Встановлено, що після теплового оброблення загальна кількість мікроорганізмів за всіх випадків, що розглядаються, істотно зменшується та відповідає нормативам, встановленим для виробів цього виду. За результатами досліджень хімічного складу встановлено, що в цілому за вмістом основних харчових речовин (азотовмісних компонентів, жирів, вуглеводів) запропоновані вироби наближаються до контрольних зразків. Технологічний процес виробництва м'ясних січених напівфабрикатів рекомендовано до використання підприємствами громадського харчування та м'ясопереробними підприємствами.
| 10. |
Бабанова О. І. Інтенсифікація виробництва сухих тваринних кормів з метою удосконалення обладнання [Електронний ресурс] / О. І. Бабанова, І. Г. Бабанов, А. О. Шевченко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2020. - Т. 26, № 5. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2020_26_5_9 Створення підприємств малої потужності для перероблення тваринної сировини в Україні призвело до значного зниження обсягу, технічного та санітарного рівня виробництва сухих тваринних кормів (СТК). Корми, що отримують за традиційною технологією, мають низьку біохімічну та харчову цінність через тривале термічне оброблення сировини і несвоєчасне її перероблення. Зазначено, що вдосконалення існуючого обладнання з встановленням додаткового пристрою для попереднього подрібнення надасть змогу інтенсифікувати не лише процес подрібнення технічної сировини (отримання менших частинок на виході), а й технологічний процес у цілому (знежирювання кістки, сушіння та подрібнення сухої шквари). З метою вдосконалення існуючої технології й обладнання розроблено високоефективні способи перероблення технічної сировини та створено технологічне обладнання малої потужності з використанням енерго- та ресурсозаощаджувальних технологій. Важливу роль у виробництві СТК відіграють молоткові та роторні дробарки різноманітних модифікацій. Молоткові дробарки прості за конструктивним виконанням та призначені для крупного, середнього та дрібного подрібнення харчової продукції різного призначення, а також можуть застосовуватися для подрібнення крихких матеріалів і рослинної сировини. Для забезпечення інтенсифікації процесу перероблення технічної сировини на молоткових дробарках, зменшення зносу робочих органів запропоновано встановити молотки з одним отвором, виконані з легованої термічнообробленої зносостійкої сталі. Термооброблення сталі відбувається за нагріву до 860 <^>oC із подальшим охолодженням в мастилі та відпуску за 300 <^>oC. Після проведеного термооброблення молотки мають міцність 39 - 47,5 HRC. Встановлено, що вирішальним показником якості перероблення технічної тваринної сировини залишається не лише ступінь подрібнення, а й економічна доцільність використання того чи іншого типу обладнання.
| 11. |
Бабанова О. В. Обґрунтування фізичної моделі взаємодії електромагнітного поля з харчовим продуктом довільної форми [Електронний ресурс] / О. В. Бабанова, І. Г. Бабанов, В. М. Михайлов, С. В. Прасол, А. О. Шевченко, С. О. Прасол // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2021. - Т. 27, № 6. - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2021_27_6_12
|
|
|